Мацкевич Ирина,
Палласовка,Россия
Приветствую всех любовью Госпада нашего Иисуса Христа.
Уверовала в 93 году,с тех пор в Боге не разочаровалась. e-mail автора:irmazk@mail.ru
Прочитано 3336 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Пишу тебе не как какой ни будь поэт, а как брат во Христе. Ты не тушуйся, пиши как умеешь - твои внутренние переживания видны в твоих стихах. Тут все так начинают, и я грешный в том числе. И присматривайся... в поэзии есть свои законы - в малом сказать о большом. Постигай эту науку... и бойся длиннот... У тебя уже получается... и помогай Бог. Комментарий автора: Спасибо большое Миша, для меня дорого любое мнение а особенно брата во Христе я и правда тушуюсь,просто стихи для меня как манна упавшая с неба,я и не ждала этого подарка от Бога.Слава Ему!
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Поэзия : Душе. - Vladimir (PVL) Очень хочу ободрить этим стихом всех страждущих, но верных Господу.
Стих посвящаю своей сестре Свете,в страданиях и тяжёлой болезне отходящей в вечность.
