Весна. Хочеться прогулювати пари, відпочивати в парку і... кохати. Сонечко пригріло, і все менше хочеться думати. Особливо на релігійну тематику. Коли взялася за написання цієї статті, то сама замислилася, коли останнього разу була в храмі? Соромно, бо давненько. Хоча ніхто з упевненістю не може сказати, як часто треба відвідувати церкву.
Хтось скаже, що досить помолитися «в собі», а інші – щодня молитися в храмі. Проте так чи інакше ніхто не зможе точно дати відповідь.
«Людину можна змусити (грошима чи погрозою) ходити до церкви – та не більше цього» - Дж. Свіфт.
Якось мені спало на думку таке: чому, коли ми йдемо до нічного клубу, ніколи не замислюємось, як часто це треба робити? Так, там весело й цікаво... для тіла, а душа? Вживаючи їжу, ми підримуємо життєдіяльність, а ходячи до храму, ми споживаємо духовну поживу. Тож чого варте тіло без душі?
«Як душа без тіла не зветься людиною, так і тіло без душі» - І. Златоуст.
Як на мене, то церква допомагає лікувати душу – адже коли ти покаєшся, то ніби скидаєш величезний тягар.
У Біблії немає чіткої відповіді, коли саме і як часто потрібно відвідувати храм. Там вказуються суттєві моменти, у які дні перші християни ходили до церкви. Та чи повинні ми їх наслідувати?
Священнослужителі кажуть: чим частіше ти в святині – тим краще. Головне, щоб зі щирим серцем та чистою душею. І не потрібно керуватись праивлом: якщо я піду туди 1000 разів, то обов’язково потраплю в рай, і Бог мене полюбить. Ні. Ми вже давно не діти. Як казав П.-С. Маршань: «Не бійся Бога – бійся самого себе. Ти сам творець своїх благ і причина своїх бід. Пекло та рай знаходяться у твоїй власній душі.»
Отож, вибір залишається за кожним з нас. Будемо ходити д церкви, молитись і просити – Господь обов’язково нас вислухає, бо він «милосердний і чоловіколюбний».
А за вікном – все одно весна, і нічого не хочеться робити. Проте я піду до церкви, бо... мені там стає легше.
Вальчук Елена,
Нововолынск, Украина
Студентка Інституту журналістики. Люблю писати, коли є натхнення. Люблю життя. Хоча інколи мені важко. По-моєму я вже доросла, проте залишаюсь маленькою дівчинкою в душі...
Прочитано 7588 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 3
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Откройте Богу, люди, сердце! - Тамара Белевцова Однажды, я прочла стих христианки. В нем были такие слова(приблизительно)
-Я приняла в свое сердце Твою Любовь,Господь и никого туда не пущу.
Дрогнуло мое сердце...Самая большая ошибка людей!!!
-Закрывая свое сердце от мира, вы закрываете его и для Меня!-услышала я тихий Голос.
-Ты, прекрасная хозяйка(например), убрала свой дом, все вымыла, проветрила его, открыв все окна и двери и закрылась.
Но ты живешь,готовишь кушать,дышишь...
Что будет в твоем доме с закрытыми окнами и дверями через месяц?
Какой будет воздух в нем?
=ЭТО ВЫ ДЕЛАЕТЕ С МОЕЙ ЛЮБОВЬЮ!
Мне показалось, что земля уходит из под моих ног!!! Я все поняла!
Любовь Бога- непрерывный Поток.Христианин по обетованию Господа, получает Его непрерывно,ибо он сосуд Божий. ОТКРЫТЫЙ сосуд! Подумайте!!!
Теперь может поймете, почему мы болеем? Сами от себя!
Я медик,массажист. И в медицине есть объяснение многих болезней.Многие болезни имеют психо-соматические корни.
Простите меня. Мир вам!